• Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта

Зимовий травматизм: наслідки, профілактика, поведінка

Печать

З настанням зими кількість травм як серед населення в цілому, так і серед працівників зокрема, значно зростають. При цьому вони стають не лише частішими, але й важчими, а інколи закінчуються смертельними наслідками. Тому ще раз згадаємо про заходи безпеки у холодну пору року.

Головними травмонебезпечними чинниками, що призводять до нещасних випадків та травм у зимовий період, є:
— незадовільний стан доріг та тротуарів (ожеледиця, слизька поверхня території підприємства та населених пунктів, неприбраний злежаний сніг, приховані снігом вибоїни та ями, недостатня освітленість території, робочих місць, проходів і проїздів як на території підприємств, так і населених пунктів, падіння на працівників предметів — бурульок, льодових та снігових наростів, крижаних брил під час пересування);
— знижена температура повітря, охолоджені елементи обладнання, матеріалів, несприятливі погодні умови (значні коливання температури повітря, чергування відлиг і заморозків, сильний вітер), що призводить до обморожень та захворювань;
— пожежі внаслідок недотримання правил користування електронагрівальними приладами та відкритим полум’ям.
Окрім перерахованого, однією з головних причин зимового травматизму також є поспіх. Адже багато хто просто не помічає льоду, припорошеного снігом, внаслідок чого пішоходи падають і травмуються. Людина, яка  поспішає, схильна не помічати навіть відкритого льоду.
На підприємствах України давно поширена практика розроблення заходів з підготовки підприємств і організацій, житлово-комунального господарства та об’єктів соціальної сфери до стабільної роботи в осінньо-зимовий період. Основні з них:
— своєчасне очищення територій від снігу та льоду;
— посипання доріг, пішохідних доріжок піском, сіллю, іншими реагентами;
— очищення покрівель від снігу та бурульок, особливо в період танення льоду та снігу, а у разі неможливості — обмеження доступу працівників, громадян до небезпечних ділянок;
— забезпечення виконання заходів протипожежної безпеки під час користування обігрівальними приладами та при використанні відкритого полум’я;
— перевірка наявності та безперебійної роботи приміщень для обігріву та приймання гарячої їжі та напоїв;
— виконання комплексу заходів щодо утеплення приміщень, а також розроблення та виконання медичних заходів щодо підвищення захисних сил організму тощо.
Найбільш поширені травми в зимовий період — це переломи кінцівок, які виникають через те, що при падінні людина інстинктивно виставляє вперед руку і навалюється на неї усією вагою. Так само незручно виставлена нога ламається, як правило, в ділянці гомілки.
У жінок цьому сприяє взуття на високих підборах — у ньому легко спіткнутися і впасти. Літні люди, через вікові особливості скелета (остеопороз, менша еластичність зв’язок і м’язового каркасу), нерідко отримують дуже серйозні ушкодження. Вони частіше ламають хребет, шийку стегна.
Для запобігання зимовому травматизму важливо дотримуватись таких правил:
— носіть взуття на плоскій підошві або на низьких квадратних підборах;
— в ожеледицю ходіть якомога повільніше, трохи ковзаючи, немов на невеличких лижах;
— не варто ковзати по льоду навмисно, адже це збільшує обмерзання підошви;
— взимку ніколи не тримайте руки в кишенях, це збільшує можливість падіння та важких травм, особливо переломів;
— не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю, особливо поза межами пішохідних переходів;
— особам літнього віку рекомендується прикріплювати на підошви взуття спеціальні накладки проти ожеледі, які продаються в магазинах;
— у період танення льоду слід бути особливо уважними, проходячи повз будинки та біля високих дерев — спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів. Необхідно обходити ділянки, на яких звисають бурульки, триматись на відстані 3–5 метрів від будинків та інших споруд, вибираючи найбезпечніший маршрут руху;
— категорично забороняється заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев;
— ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву;
— за можливості руки не повинні бути зайняті зайвими речами;
— в ожеледицю падайте з мінімальними втратами для здоров’я; відразу присядьте, щоб знизити висоту; у момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться — удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні;
— обходьте металеві кришки люків — як правило, вони вкриті льодом. Окрім того, вони можуть бути погано закріплені, що додає ризику та важкості травмувань;
— не йдіть з самого краю проїжджої частини. Це небезпечно завжди, а на слизьких шляхах — особливо;
— не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. Пам’ятайте, що в ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях машини;
— не виходьте без потреби на вулицю — зачекайте, поки приберуть сніг і розкидають пісок на обмерзлий тротуар;
— вкрай небезпечно пересуватися в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп’яніння травми найчастіше важкі, всупереч переконанню, що п’яний падає завжди вдало. Напідпитку люди менш чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткових проблем та неприємностей;
— якщо ви впали і через деякий час відчули головний біль, нудоту, біль у суглобах, якщо утворилися набряки, терміново зверніться за медичною допомогою, оскільки можуть виникнути ускладнення.

Сподіваємось, що ці прості правила допоможуть вам зберегти життя і здоров’я в непростих зимових умовах. Будьте уважними до себе та до свого здоров»я.

Страховий експерт з охорони праці  І. Наливайко